Домівка
/images/banners/Sliders/Confirm_uk.jpg

Кілька днів тому ми святкували Празник Воздвиження Чесного Хреста. Для люду інших вірувань, це виявляється як дивне явище святкувати.

Бог милосердиться над нами та посилає Свого Син’" щоб Він помер за нас, щоб ми були перетворені. Ісус прийшов перетворити наше життя. Він прийшов показати Божий відбиток на нас. Він перевернув наше життя догори ногами. Ісус цілковито змінив як ми сприймаємо наш погляд світу та наше розуміння Бога та Його милосердну любов. Він це спричинив хрестом. Хрест це був знаряддя муки, смерті. Хрест став для нас символ надії, любови. Ісус - Бог - це змінив через Його милосердну любов. Милосердя Ісусове є перетворчуючим. Милосердя знаходиться в любові/співчутті. Милосердя дається щедро. Милосердя, це не справедливість. Ми всі прощені однаково, не справедливо. На хресті, Ісус просить Свого Отця простити тим, хто його переслідує та розпинає. Джерело цього милосердя, це любов.

Боже милосердя, це поза людським розумінням. Ісус показує це нам в притчі про блудного сина - про милосердного батька (Лк. 15: 11-24). Блудний син не повертається до дому тому що він жалує що образив батька та розтратив його спадщину. Ні, він повертався до дому бо він є нужденний та знає що навіть ставши слугою батька, йому буде краще. Блудний син не просить, не заслуговує, ані не заробив прощення. Одержує милосердя через любов. Батько любить свого сина. Коли він його бачить ще здалека, він не очікує вибачення сина, ані не питає причини його повороту. В любові та з милосердям батько вибігає на зустріч сина, обнімає його та буйно обдаровує його різними дарами. Милосердя це наслідок безумовної любови.

Бог нас любить безумовно . Він простить нам наші гріхи - розп’яттям та воскресінням Свого Сина, Ісуса Христа. Це є поза нашим розумінням - незалежно, ми мусимо прийняти милосердя Бога коли хочемо стати милосердними людьми. Мусимо прийняти Божу безумовну любов, щоб ми могли зрости в любові до ближніх. Інша притча в Святому Письмі описує як розкаяна жінка намащує ноги Ісуса ароматними оліями (Лк. 7:36-50). Коли звертають увагу Ісусові що ця жінка є грішниця з якою він не повинний мати звя’зку, він пояс0нює її поведінку - вона вже прийняла прощання, милосердя та любов. Ісус пояснює що вона здатна глибокої любови, бо вона її прощенно багато. Ми мусимо прийняти прощення та милосердя Боже щоб самими стати людьми прощаючими та милосердними.

Джерело всього милосердя - це Бог. Ми мусимо прийняти милосердя, щоб стати милосердними. Милосердя це подібне до зернятка жита яке росте глибоко в наших серцях - підлята кров’ю і водою які випливають з ран розп’ятого Христа на хресті - з його безмежного милосердя до нас. Якщо ми відкриємо наші серця щоб прийняти милосердя Христове, тільки тоді, ми можемо перетворитися в людину котра виявляє милосердя іншим.

Милосердя, це завжди-проникаюче світло любови. Ми мусимо свідомо прийняти цю любов та милосердя Бога щоб стати людиною любови та милосердя, та цим способом віддзеркали образ та вподобу Бога. Світло Божого милосердя віддзеркалиться в нас через нашу любов ближніх. Ця любов немає в жодної агресивності або насильства. Звідки походить сила такого милосердя? Вона витворюється з віри та з нашого визнання самопожертви Господа, з Його лагідності, з духа миру та любови, з глибокої надії - все котре випливає від Бога.

Розважаймо в молитві над тим що Господь у Свої милосердні любові виходить на зустріч нас - та з великою любов’ю прощає нам за все. Будьмо відкриті до Божого перетворюючого милосердя. Приймаючи Його милосердя, відкриймо наші серця з милосердям до інших.

На розважання:

Святе Письмо:

Мт. 5:7 (Блаженства) "Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. "

Лк. 15:11-24 Блудний син/Милосердний батько Лк. 7:36-50 Розкаяна жінка

Мр. 8:34-35 "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. "

Гл. 2:19-21 св. Павло: "...я розп’ятий з Христом. Живу вже не я,..."

Утреня/Вечірня:

Воздвиження Чесного Хреста - Вечірня

ст. 1019 "Убивши на ньому того, що нас колись убив, він, як милосердний, з надмірної своєї доброти, оживив померлих, прикрасив і в небі жити сподобив."

ст. 1022 "Нехай появиться на нас світло лиця твого! Піднеси знамено вірних твоїх людей - воздвиженням святого хреста твого."

ст. 1023 "Радуйся, життєдайний Хресте, благочестя нездоланна перемого,... Дай світові велику милість."

Воздвиження Чесного Хреста - Утреня

ст. 1030 "Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тоді, вислухай і помилуй."

Оповідання

Жінка і Король

Сина одної жінки засудили на покарання за злочин, котрий він вчинив. Всі докази показували що він винний, а він це не заперечував. Жінка благає короля за милосердя. Король її відповідає що він є справедливим чоловіком та справедливість вимагає покарати її сина за його злочин. Жінка відповідає королеві пояснюючи що вона не просить справедливості, але милосердя. Милосердя залежить на прощання, незважаючи уваги на справедливість. Милосердя є понад усе - воно безумовне. Воно не є "справедливе". Милосердя дається - без жодних умов, вимог.

Духовні книжки

Рік Благословень Господніх - автор: монах східної церкви (з англійського

перекладу)

ст. 37

"Церква все звертає увагу не віддаляти хрест від гробу, розп’яття від воскресіння, смерть від життя. Смуток Страсної П’ятниці кінчається радістю Великодня. В церковному співі з’єднуємо піднесення Христа на хресті зі сяйвом божественного світла: Світло Твого лиця опромінює нас. " Це поняття страждання є суто грецьким та візантійським. В кінці, інша пісня з’єднує Марію з хрестом. Марія, це ‘таєнство раю’ в якій зростав сам Христос, а Христос ‘посадив на землі життєдайне дерево хреста’. "

Прикрасне Милосердя (збір писань різних авторів)

Куртіс Мартин

(засновник і голова організації FOCUS the Fellowship of Catholic University Students) ст. 101 "Коли ті котрі наслідують Ісуса вишукують засмучених та заспокоюють їх в їхній нужді, вони виявляють саме серце Бога, котрий багатий милосердям (Еф. 2:4). Звертати увагу на потреби та нужду інших, це перший крок милосердя."

ст. 102 "Серцем католицької віри це радіти милосердям Божим та поділятися цією радістю, в словах та ділах. Євангелізація це запізнання з Богом та Його люблячим милосердям. Неймовірно, через Божу дивовижну любов, християни не тільки одержають милосердя - але ми перетворенні ним. Через Божу благодать ми стаємо подібні на Божий образ та, так як ми особисто одержали милосердя від Бога, ми можемо передати це милосердя потребуючим. Тодішний Кардинал Ратцінгер написав ‘В кінці, євангелізація значить вийти з Христом щоб передати дар котрий ми одержали та перетворити всі роди убожества.’"

о. Джеймз (Яків) Маллон

(парох в парафії св. Бенедикта, Галіфакс, Нова Скоція, засновник та голова JPII Media Institute)

ст. 153 "Бути милосердному вимагає цього щоб ми були наповненні милосердям, а щоб бути наповненні милосердям, мусимо наповнитися милосердям. Милосердя котре спонукає нас простити всі провини випливає зі серця котре вже одержало таке милосердя.... Милосердя котре простить всі провини - цебто, провини, це поза людською здатністю та не може бути нічим іншим ніж плодом Божої милосердної любови котра живе в наших серцях."

"Боже милосердя скандальне бо вони противиться нашому природньому почуттю людської справедливості. Треба прийняти що Боже милосердя не є справедливим" (нпр. Блудний син)

ст. 155 Лк 7:40-43 (жінка з алябастровою площинкою) "Цею притчою Ісус повчає нас про перетворюючу силу Божого милосердя. Слуга котрому більше було прощено, буде більше любити.... Її все прощено, але не тому що вона виявила багато любови. Радше, виявляючи таку любов вона показує на те що її вже було прощено багато. Боже милосердя є перетворююче та, це є те перетворююче милосердя, котрим нам вже було прощено, або котрим можемо бути прощені."

ст. 155-56 "Коли ми одержуємо милосердя, ми наповняємося милосердям та

можемо стати милосердними. Щоб не мати в собі образи, обурення, злості, та непрощенна, щоб ми могли жити життям духа милосердного прощення всіх провин, вимагає щоб ми зазнали що це є покликати на Бога за милосердя за свої особисті гріхи та прийняли це нечуване, несправедливе, щедре, надмірне Боже милосердя. Коли ми досвідчимо це в глибині нашої сутності, тоді ми будемо цілковито перетворенні. "

ст. 156 "Дійсно, коли ми розважаємо про провини та про тих котрі провинили нас, ми зрозуміємо що хоч декотрі провини не можна пробачити, нема провини котрої не можна простити. "

о. Михайло Шмідт

(капелан для Newman Catholic Campus Ministry при Університеті Міннесота, Дилут)

ст. 159 "Благородна особа котра прощає може ще страждати з минувшого поранення. Хоч прощення це є рішення та діло волі, воно рідко є одноразовою подією. Для більшості з нас, прощення, це процес."

ст. 162 "Прощення є процес, не подія. Можливо, що треба буде повторити цей процес багато разів за цю саму провину. За кожний раз що ви прощаєте цю провину, ви стаєте вільними та більш вільними, та зближаєтеся тим більше до вподоби самого Ісуса Христа, котрий добровільно прощає наші провини."

This website uses cookies to improve your experience.

By closing this banner, scrolling through this page or by clicking on any element You consent to the use of cookies.

We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish.