Історія
Заохочені Блаженнішим Йосифом Кардиналом Сліпим та співпрацею Владики Йосифа Мартинця, ЧСВВ, і отримавши підтримку Провінцій, Сестри Василіянки відважно вирушили на місійну працю між Українцями Греко-Католиками в Бразилії.
З Генералату, Мати Євсевія Білас, член Філадельфійської Провінції і Сестри Ана Цапай та Естефанія Костескі з Аргентинської Провінції, прибули до Каноінас на початку літа, 12 грудня** 1972 року. Недовго після свого приїзду Сестри розпочали свою працю: навчання катехизму, української мови та церковного співу. Початки були тяжкі, особливо, коли захворіла і несподівано померла Мати Євсевія, в січні 1973 року. Залишились дві відважні Сестри, які продовжували розпочатий апостолят. До них долучилася Сестра Клавдія Барщук з Аргентини і Сестра Михаїла Байда з Філадельфійської Провінції.
Господь поблагословив жертовність та труд Сестер. П’ять молодих дівчат зголосилося до монастиря, яких було направлено на вишкіл до Аргентини. В 1977 році, в Куритібі збудовано Монастир св. Василія з крилом на приміщення для новіціяту.
В 1978 році в Каноінас було відкрито і посвячено дитячий садок. В 1980–1985 роках добудовано монастир і інтернат для дівчат з колоній, які ходили до середніх шкіл у місті. Коли духовне життя в Бразилії зміцніло, Сестри поширили свою працю і на околиці Резерви, де збудували монастир та інтернат для дівчат напроти Церкви.
Делегатура св. Макрини в Бразилії, попередньо знана як Місія св. Йосифа, належала до Провінції Царя Христа Сестер Василіянок в Аргентині. Від 2001 року ця Місія набуває статус Делегатури, що підпорядковується під юрисдикцію Генералату.
*Колонії – рідко заселені території землі, далеко віддалені від міста, до яких тяжко добутися нормальним транспортом.
** На Південній півкулі літні місяці грудень, січень, лютий.
Апостолят
Релігійне життя в Бразилії розвивається. Сестри Василіянки, котрі занимаються потребами вірних УГКЦ, є заангажовані в праці при парафіях. Із цих центрів вони сягають апостольською працею Місійні Церки (осідки) по “колоніях” до котрих часто треба добуватися конем чи возом. Сестри виконують наступні апостоляти:
Ведуть літургійні Богослужби: молебні, похорони і Літургії Слова;
Провадять церковний спів підчас Богослужби в церкві;
Провадять дошкілля і садочки де виховують і учать дітей;
Повчають дітей і дорослих катехизму;
Приймають на прожиток і виховують дівчат які ходять до середніх шкіл в місті;
Виконують пастирську працю з родинами і молоддю;
Відвідують старших, хворих і немічних;
Провадять Апостольства Молитви;
Працюють як медсестри в місцевій лікарні;
Печуть і приготовляють просфору до Святої Літургії;
Дбають про красу Божого Храму;
Займаються народним мистецтвом.
Влітку сестри продовжують інтенсивно вчити катехизму по “колоніях”. Приблизно 290 дітей і молодих осіб користає з лекцій релігії і вчиться релігійних і українських народних пісень. Разом, відважно і творчо, Сестри невпинно служать вірним Укранської Греко-Католицької Церкви та всім потребуючим у тому чудовому краю з різними культурами.
З Хроніки Сестер Василіянок Делегатури Святої Макрини в Бразилії.
Подала сестра Марія Дмитрів, ЧСВВ
Настоятелька Делегатури Святої Макрини
Бразилія
Сестри Василіянки прибули до Бразилії в грудні 1972 року, точніше, дня 12 грудня, на запрошення Преосвященного Владики Йосифа Р. Мартинця, ЧСВВ і Преосвященного Владики Єфрема В. Кривого, ЧСВВ. Вони осіли в місті Каноіняс, примістившись в домі прихильних їм СС. Францішканок св. Родини. Згодом вони перенеслись до скромної дерев’яної хатини біля місцевої церкви. Першими сестрами-засновницями дому були мати Евзевія Білас та сестра Тереса зі США (Провінція Христа Чоловіколюбця) і сестри Анна Цапай та Стефанія Костецькі з Аргентини. Невдовзі, по трьох тижнях, на превеликий жаль, мати Езевія Білас тяжко захворіла на запалення легень і відійшла у вічність в шпиталі Санта Круз, в Каноіняс. Її тлінні останки перевезено до Філаделфіі, США і там похоронено на цвинтарі СС. Василіянок. Незабаром її товаришка, с. Тереса, повернулася в Америку, а сестри з Агрентини залишилися на постійну працю між нашим народом. Маленьку хатину дещо зреформовано і добудовано, а протягом трьох років, на пропозицію Владики Єфрема Кривого, закуплено для сестер ще землі від Климентія Кутинського і її призначено на будову нового власного дому. Від перших днів свого побуту в Бразилії сестри почали розгортати гарну і корисну пасторальну працю, відкривши скромний інтернат для дівчат, з наміром і надією напливу покликань, подаючи при тім, свою цінну і постійну діяльність при місцевій церкві, а теж на Трес Баррас, на Ріо ди Ария і на Оуро Верде, беручи під своєю духовною опікою дітвору й молодь, як теж і церковні організації. Господь благословив їхні труди й жертви гарними успіхами. Парохом цих церковних спільнот був бл. п. О. Флор Водоніс.
В році 1975 прибула з Америки нам на поміч с. Михаїла Байда, ЧСВВ. Осіла в Куритибі, замешкуючи тимчасово в домі Катехиток Ісусового Серця на Аґуа Верде. Вона то своїм пильним старанням і завзяттям, за піддержкою Кир Єфрема, в 1976 році розпочала й до кінця наглядала над будовою мурованого дому для СС. Василіянок на Бокийроні (дільниця Куритиби), призначеного на новіціят для формації нових сестер. Крім того, с. Михаїла була професором англійської мови в Семінарії оо. Василіян на Бател – Куритиба. Проект цього дому виконали інженери Рафаїл Куліцький і Волмі Бруел, а головним і відповідальним будівничим був п. Петро Керич. Дім цей простий і достосований до вимог, торжественно посвячено в неділю Царя Христа, дня 30-го жовтня 1977 року. Архиєрейську св. Літургію служив Преосв. Єфрем і довершив акту посвячення цього дому. З цією датою відкрито і розпочато Новіціят СС Василіянок у Бразилії. Учительками новіціяту були сестри Василіянки з Аргентини. Між ними належиться відмітити с. Макрину Худяк, ЧСВВ і с. Вероніку Ротчин, ЧСВВ.
В серпні 1980 року, за благословенням Владики Єфрема, розпочато будови нового дому в Каноіняс. Дуже багато коло нього трудилась і клопоталась с. Наст. Анна, при ревній співпраці своїх молоденьких співсестер. Авторами цієї двоповерховної будівлі, тобто її проекту, були інженери Марію Г. Палюх і Вера Л. Кріґер, виконавцем п. Алфред Ланґ Култетус, а будівничим п. Фернанд Ціхоцький. Врочисте посвячення і відкриття новозбудованої обителі відбулось дня 06-го січня 1985 року. Архиєрейську св. Літургію і чин посвячення виконав Преос. Єфрем.
Щоб запевнити своє утримання, ще в 1975 році Сестри відкрили свій власний дитячий Садочок під назвою САДОЧОК СВЯТОЇ ТЕРЕНІ для малят. Його провадять по сьогоднішній день. Під цю пору в ньому є 102 діточок. Навчанням провадять Сестри й дібрані приватні професорки. Садочок побудованний на терені власності Сестер.
Крім цієї вишкільної і виховної праці малят, Сестри дбайливо виконують різну пасторальну діяльність. В 1996 року, на прохання Преосвященного Владики Кир Єфрема с. Лукія Цалковський, ЧСВВ і с. Адріяна Ковбич, ЧСВВ поїхали до містечка Резерва розпочати місію в громаді Пресвятої Родини. З часом розпочато будову нового дому і посвячено дня 30-го серпня 2002 року. Чин посвячення виконав Преосвященний Владика Єфрем Кривий.
До 2001 року Сестри Василіянки в Бразилії належали до місії Провінції Христа Царя в Аргентині. Від 03-го червня 2001 року створено Делегатуру Святої Макрини під юрисдикцією Генеральної Курії в Римі.
ДОМИ: ВЛАНІСТЬ ДЕЛЕГАТУР
ДІМ ПОКРОВА МАТЕРІ БОЖОЇ заснований 1972
Rua Curitibanos, 1448.
Postal: 379 Cep: 89.460.000 – Canoinhas,SC
Tel. 0055 (47) 3622.04.22
ДІМ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО заснований 1977
Rua Professor José Maurício Higgins, 2365
81.670.410 – Boqueirão, Curitiba, PR
Tel. 0055 (41) 3276 4730
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ДІМ ПРЕСВЯТОЇ РОДИНИ
Rua Ari Borba Carneiro, 1230
Cx. Postal: 42
84.320.000 – Reserva, PR
Tel. 0055 (42) 3276 1744
Заснований 1997