Історія
Сестри Василіянки прибули до Мадярщини в 1935 році з Ужгороду, що в Закарпатській частині України. В недовгому часі після свого приїзду вони заснували монастир і новіціят в Маріяповч. Вже в 1938 році перші Сестри-новички склали перші обіти.
Сестри опікувалися святинею і паломниками в Маріяповч. Вони започаткували сиротинець, шили ризи і працювали з молоддю. В 1945 році відкрито монастрі в Шаторальгелей і в Гайдудороґ враз із інтернатами для дівчат.
В 1950 році, коли комуністи перебрали уряд в Мадярщині, монастирі були скасовані. Двадцять чотири Сестри і чотири новички були змушені покинути монастирі з усім їхнім майном. Згідно з радянським законодавством Сестри носили цивільний одяг. Деякі Сестри знайшли працю, як дяки або захристіянки, інші виконували працю на суспільних посадах. Чотири Сестри працювали в Семінарії в Нійрегазі. Тайна поліція слідкувала за ними і часто примушувала їх приходити до штабу на допити. Будь-яке спілкування між Сестрами і священиками було затруднене.
З розпадом Радянського Союзу Сестри повернулися до своїх монастирів в Маріяповч, відновили своє життя в спільноті і служіння при святині Божої Матері. Сестри Василіянки служили в Будапешті і в Нійрегазі. На теперішній час вони провадять лікарні для старших в Шаторальгелей і Маріяповч.
Апостолят
Сестери Василіянки в Мадярщині знаходиться в головнім монастирі недалеко від святині Матері Божої в Маріяпоуч. Більшість дня Сестри проводять на молитві, яка починається ранком Утренею і закінчається Північною ввечері. В між часі Сестри сповняють свої обов’язки. Спільне життя дає Сестрам змогу виповнити заповідь Христову, любити ближнього свого як себе самого. З посвятою та віддано Сестри займаються такими апостолятами:
Опікою старшими жінками і управлінням лікарні під назвою
”Дім св. Макрини для старших” в Маріяпоуч;
В літку, та особливо в місяці серпні на свято Успіння Божої Матері, Сестри займаються опікою прочан, які горнуться до святині чудотворної ікони Божої Матері в Маріяпоуч. Народ прибігає до Матері Божої з любов’ю і вірою, із своїми духовними і матеріальними потребами, благаючи Пресвяту Богородицю охорони, помочі і заступництва перед її Сином Ісусом.
Довгі години, які Сестри присвячують на прославу Бога в співах і молитвах, випромінюється від них на Божий люд через любов, співчуття та турботу про їх духовний і матеріальний добробут.