Історія

 7 червня 1989 року Божого, до Чину Сестер Василіянок було прийнято, як ново поставлену Провінцію Сестер з Румунії. У своїй батьківщині знані, як «Сад Марії», вони отримали легальне потвердження, як Сестри Василіянки 13 серпня 1991 року. Проте, їх справжні початки сягають часів підпілля.

По прибутті з Мадярщини в 1944 році, Сестра Ана Фекете, черниця Вінткентка, поселилася в Ґерлі. Там вона старалася притягнути до Богопосвяченого життя молодих дівчат румунок з околиці і вони створили спільноту. Сестри утримувала себе з праці в лікарні для старших. Їх духовні Отці були священики Василіяни з монастиря св. Миколая. В 1946 році, 18 лютого Сестри подали прохання до Єпископа Юлія Госу на дозвіл започаткувати спільноту Сестер Чину св. Василія Великого. Конгрегація для Східних Церков затвердила цю фундацію в березні 1948 року

В 1959 році державний уряд заарештував Сестру Ану, зліквідував монастир і розігнав Сестер. В 1970 році Сестра Ана повернулася з тюрми, проте їй заборонили нав’язати жодні контакти зі Сестрами. Коли вона незадовго того ж року померла, тоді Отець Сабин Данкус, ЧСВВ, реорганізував спільноту Сестер і надав їм те саме Правило, яке мають Отці Василіяни.

Коли Румунія проголосила свою незалежність, Сестри не мали свого власного монастиря і жили в різних місцях, в залежності від того, де знаходилася їхня праця. Тому вони не могли зразу розпочати спільне життя. Щоб допомогти у розв’язанні складної ситуацію, від 1991 по 1993 рік, новички проживали і проходили свій монаший вишкіл в Монастирі св. Василія Великого в Альбано, Італія. За цей час Сестри з Румунії збудували монастир в м. Клюж-Напока.

Із збільшенням кількості членів, в 1992 році була заснована спільнота монастирі в м. Луґош, а 1993 року Сестри закупили інші будинки: в Ґерла - на приміщення для старших Сестер та інший – в Бая Маре. Поступово вони вибудували в Бая Маре реколекційний центр, дерев’яну церкву і поставили дванадцять окремих хаток. Сестри відкрили дитячий садочок для дітей віком від трьох до шести років. Також вони розбудували монастир в Клюж-Напока де долучили Церкву, приміщення для новіціяту та Провінції Управу.

Роки терпіння виробили у Сестер чутливість на потреби людей. Сестри Василіянки підтримують людей і помагають їм щиро і віддано.

Апостолят

Сестри Василіянки служать в трьох єпархіях Греко-Католицької Митрополії в Румунії. Їх монастирі знаходяться в Клуж, Герла, Бая Маре і в Луґош. Спільне життя, молитва і сестрине сопричастя, услуга одна одній, як також служіння бідним і покинутим характеризують їхнє чернече життя.

Клуж-Напока

Монастир св. Макрини – матірний дім Сестер Василіянок в Румунії включає:

Управу Провінції котра провадить адміністрацію; новіціят – місце де відбувається вишкіл будучих членів; спільноту, котра складається з сестер, які займаються різними апостолятами і з сестер-студенток.

Захист Життя - Клініка “Провидіння” – Сестри подають поради вагітним жінкам, забезпечують дорадчу лікарку і захищають ненароджене життя діяльністю, спрямованою проти аборту.

Дитячі ясла і садочок – Програма школи відбувається згідно державних вимог і пристосована до віку і розвитку дітей. Вона також включає навчання релігії, англійську та італійську мову і групу продовженого дня.

Уроки релігії та катехизи – Сестри вчать релігію в державних школах, а при монастирі кожного тижня вони проводять катехизацію з дітьми молодшого віку, молоддю і дорослими. Сестри також проводять катехизацію по парафіях.

У співпраці зі Сестрами Василіянками – об’єднання мирян. Члени беруть участь в денних молитвах Сестер, при потребі помагають Сестрам і сходяться в призначений час.

Служіння убогим – Сестри помагають тим, що просять помочі для себе і родини, роздають обіди тим, що приходять просити їсти.  

Ґгерла

Благовіщенський Монастир – вміщає спільноту старших і немічних Сестер. Молодші Сестри беруть участь в житті парафії. Вони навчають катехизму і служать Божому люду. Старші Сестри підтримують спільноту і Церкву своєю молитвою.

Бая Маре

Сестри провадять духовний центр при монастирі. Дванадцять хаток розташованих на схилі гори біля чудової монастирської дерев’яної церкви збудовані для тих, хто має бажання досвідчити “пустиню“ і молитву Богові “в тиші“. В продовж року Сестри, духовні особи та миряни мають нагоду на реколекції і молитовні дні віднови.

Луґош

Сестри працюють в Єпископській палаті, в Греко-Католицькій Катедрі, вчать англійську мову в державній школі, провадять катехизацію дітей та відповідають за мирянські рухи при монастирях Сестер Василіянок, з якими вони час від часу мають духовні зустрічі.