У будинку по вул. О. Кобилянської, 20 знаходиться монастир Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, Сестер Чину Святого Василія Великого. Істрія почалася восени 1911 року, коли “Народний дім” усунув монахинь із дому і церкви при вул. Зебликевича (тепер вул. Івана Франка), де Сестри проживали із 1881 року і провадили школу. Адже коли на запрошення керівництва “Народного дому” та митрополита Сильвестра Симбратовича Сестри із монастиря у Словіті прибули до Львова, щоб відкрити і провадити школу для дівчат, “ Народний дім” виділив посілість по вул. Зебликевича (тепер вул. Івана Франка) будинок, а Кир Сильвестр винаймав у “Народного дому” на різних умовах його частину для монастиря Сестер.
У власність кураторії Митрополит Сильвестр купив два доми – партеровий (на сьогодні це одноповерховий будинок) та одноповерховий (в теперішньому розумінні це двохповерховий будинок) по вул. Длугуша, 17 (тепер Кирила і Методія, 17). І коли в 1906 році громадськість Львова звернулася до Сестер Василінок, щоб вони відкрили гімназію для дівчат, вирішено, що гімназія та інститут – інтернат, де би проживали гімназистки, буде розміщений у тих двох домах по вул. Длугуша, 17. І завдяки Митрополитові Андрею Шептицькому, у тому ж таки 1906 році кураторія передала ці два будинки у власність Сестрам.
У 1898 році помер кардинал Сильвестр Симбратович і “Народний дім” відмовився здавати в оренду будинок по вул. Зебликевича, де проживали Сестри на попередніх умовах. Ним було подано навіть у суд, але справу програв і змушений був укласти угоду із Сестрами на 6 років. Розуміючи, що “Народний дім” не залишить приміщення для монастиря по вул. Зебликевича, Сестри почали думати про власний дім. Тому, коли з’явилася нагода купити доми по вул. Длугуша, 21 (Кирила і Методія, 21) та по вул. Св. Марка, 20 (Кобилянської. 20), митрополит Андрей Шептицький купив їх і передав у власність Сестер Василіянок.
У 1911році “Народний дім” все – таки усунув монахинь із дому і церкви при вул. Зебликевича. Одна частина монахинь перейшла жити у вільні кімнати в будинках по вул. Длугуша, 21 та по вул. Св. Марка, 20, а інша частина Сестер примістилася у приватному помешканню о. Тита Войнаровського, який дозволив їм там жити.
Після приходу більшовиків будинок по вул. Св. Марка, 20 був націоналізований. Лише в деяких квартирах залишилися проживати Сестри, які мешкали тут ще до націоналізації будинку. Однак в цьому домі і далі велося організоване монаше життя, здійснювався духовний провід над молодими покликаннями. Постійно, навіть у роки підпілля, тут відбувались реколекції, проходив Чин Облечин, Сестри складали Обіти. По суботах і неділях сходились Сестри і мали духовні науки, як від ігумень, так і від священиків.
В 1996 році у квартирі, яка залишилася власністю Сестер після важкого часу правління радянської влади та підпілля УГКЦ, засновано монастир Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Апостолят Сестер цього монастиря здійснюється в храмі Святого Апостола Андрія оо.Василіян, де Сестри служать у захристії.