Віце-Провінції
/images/banners/Sliders/Confirm_uk.jpg

Історія

Задум заснувати Сестер Василіянок на території Крижевської Єпархії вийшов від Владики Юліана Дрогобицького, котрий покладався на Боже Провидіння, щоб здійснити свою мрію.

В короткім часі, три молоді хорватські дівчини рідні сестри Анда, Марта і Єла Смічіклас зі села Сопоте в Жумберек, будучи в школі їхнього дядька Генерального Вікарія Крижевецької Єпархії доктора Даниїла Шаятовича, виявили сильне прагнення монашого життя. Своє рішення вони довірили своєму катехиту і владиці доктору Юліану Дрогобицькому., який з великою радістю дав їм благословення і вони в товаристві свого дядька доктора Даниїла Шаятовича були вислані в 1908 році на новіціят до Словіти в Галичині, Західна Україна. Перед їх виїздом він пообіцяв: « Коли ви повернетеся я приготую для вас монастир Юліанум». 

Після того, як три молоді сестри склали свої перші обіти, вибухнула Перша Світова війна. Словітський монастир попав на головну військову лінію, тому сестри були змушені залишати монастир в Словіті і рятувати своє життя та життя своїх підопічних. Їхня Ігуменя Високопреподобна Мати Анна Теодорович зі згодою Апостольського Візитатора доктора Діонізія Няраді 23 серпня 2015 р. Б. вислала дев’ять сестер і дев’ять дівчат до Крижівець. 26 сепня 2015 р. Б. вони прибули до Крижівців і між ними були також три хорватські сестри: Анда с. Августина, Марта с. Марія і Ела с. Даниїла Смичікласи. На початку вони розмістилися в курії доктора Даніелі Шаяновича, так як конвік «Юліанум» створений для єпархіяльних сиріт бідних хлопців, заснований владикою Юлієм Дрогобицьким, не був підготований. Владика згадав про свою обіцянку для сестер Смічиклас перед їх від’їздом на новіціят; жовтня Апостольський Адміністратор доктор Діонізій Няраді офіційно передав Сестрам під їхню адміністрацію і управління єпархіяльний сиротинець Юліанум в Крижевцях разом зі всією власністю і обов’язком, щоб сестри відкрили інтернам для освіти молодих дівчат Крижевецької Єпархії. Доктор Діонізій Няраді опікувався матеріальними і духовними потребами, як також продовженням навчання для дівчат та вишколом сестер.

В 1920 році монастир в Крижевцях став автономним а Мати Августина Смічіклас стала його першою Ігуменею. В цей час сестри успішно працюють з дівчатами в інтернаті.

Починаючи з 1938 року сестри будують монастир в Сошіце їхньої рідної околиці Жумберек. Вони самі знайшли і купили ділянку для монастиря, зробив проект для будівництва і збирали кошти для його будівництва. Монастир був освячений 27 серпня 1939 року й там сестри до початку з час Другої світової війни розвинули всесторонній апостолят: був відкритий дитячий садочок; проведені курси для Домашнє господарство жінок і дівчаток; було засноване товариство «Апостольство Молитви»; щонеділі і свята вони давали духовні настанови і спільно молилися на вервиці, в кожну першу неділю місяця відбувалася Адорація Найсвятіших Тайн.
ІІ Світова Війна спричинила багато терпіння і принесла багато змін. 24 серпня 1942 року згорів монастир в Сошіцах разом з прилягаючими будинками всім інвентарем. Сестри мусіли покинути свій монастир. Де-який час вони працювали в початковій школі Плавшінац, як керівники і вчителі, а на початку 1944 року в Карловац, де вони організували і утримували сиротинець для дітей- сиріт війни. Вкінці війни в 1945 році, Сестер і діти-сироти переселилися до Загребу. Весь час коли Греко-Католицька Церква була під комуністичним режимом, Сестри не мали права працювати з дітьми ні в сиротинцях, ні в школах. Тому сестри в Крижевецькому монастирі розпочали працювати на землі, в Загребі вони працювали парафіяльними помічниками, катехитками і захристиянками в Греко-Католицькій парафії святих Кирила і Методія і вони проводили місії в Жумберецьких парафіях.
Після централізації Василіянського Чину в 1951 році, де-які Сестри жили і допомагали в Генеральному домі в Римі, а також працювали і допомагали Блаженнішому Йосифу Сліпому у Ватикані та в монастирі Отців Студитів в Кастель Гандольфо.
Делегатура Сестер в Хорватії була заснована в 1954 році і її настоятелькою було призначено Преподобну Мати Августину Смечіклас. В 1963 році була заснована Віце-Провінція Святих Василія і Макрини. Першою Віце_Провінційною настоятелькою була вибрана Преп. Мати Василія Попович. Щоб облегшити важку працю Сестер м. Василія Попович в частині Крижевецького монастиря заснувала притулок для старших жінок. Сестри закінчили курси для медсестер і щоб могти працювати з хворими, наслідуючи Засновника св. Василія Великого, який опікувався хворими, старшими людьми і сиротами.

Сестри завершували вищу Університетську освіту в Загребі і також Катехетичний Інститут в Загребі. В 1979 році Сестрам Василіянкам доручено опіку Катедрального Собору і Єпархіальної дому в Крижевцях. Сестри цього монастиря задіяні при Греко-Католицькій Парафії Святих Кирила і Методія, як катехитки, захристиянки і доглядають дім.
В 1957 рокці сестри почали відновляти частину раніше погорілого монастиря в Сошіцах і 29 червня 1959 року він був посвячений. Там сестри продовжували апостолят, спів в церкві, відвідування старших і хворих людей. В 1976 році на прохання Жумбецького Деканату було відкрито Етнографічний Музей. Інше крило монастиря було завершено і посвячено 10 липня 1999 року, а Етнографічний Музей було розміщено в новому більшому палаці.

В 1972 році було посвячено монастир і центр для Греко – Католиків в Карловач, що стало місцем для братніх зустрічей Християнського Сходу і Християнського Заходу, як реалізація 200 річних бажань і прагнень Крижевецьких Єпархів відкрити в Карловач релігійний центр чи парафію для Греко-Католицьких емігрантів з Жумберку. Сестри займалися екуменічними акціями між вірними Східного і Західного обрядів аж 2010 року. Монастир належить до Крижевецької Єпархії і зараз є резиденцією Греко-Католицького священника, головою Греко – Католицького Духовного Центру. Отже, в Карловач продовжується місія, започаткована Сестрами Василіянками.

В 1979 році Владика Гавриїл Букатко офіційно доручив Сестрам Василіянкам опікуватися культурними надбаннями Криживецької Єпархії. Сестри опікуються Катедрою, Єпархіяльною резиденцією та багатою бібліотекою Криживецької Єпархії.
В Крижевцях Сестри побудували новий монастир, який було посвячено 8 жовтня 1989 року, а старий монастирський будинок було адаптовано до потреб Дому Старших і Немічних Жінок. На початку 1990-их підчас Війни в країні Сестри тимчасово прийняли в своєму монастирі дітей з частин, де була війна. Так, як місцевий уряд займався цим, то скоро запит про перебування дітей з малозабезпечених сімей пішло до компетентних інституцій. Сестри з радістю прийняли дітей під крівлю свого монастиря, але щоб мати можливість дати дітям відповідну опіку, вони вирішили пристосувати тепліший будинок під Дитячий Будинок. Після півстолітньої перерви Сестри знову отримали дозвіл працювати з дітьми і молоддю.

З Божою допомогою Сестри продовжують своє богопосвячене життя, жертвуючи апостолят для Греко – Католицької Церкви в Хорватії вже понад сто років.

Апостолят

Крижевці

Управа Віце-Провінції має свій осідок у Крижевцях. В цьому монастирі знаходиться більшість Сестер Віце-Провінції, які тут спільно живуть і моляться. Сестри опікуються дітьми, старшими і немічними жінками і опікуються культурними надбаннями Криживецької Єпархії.

Дитячий Дім

Дитячий дім було відкрито і посвячено 6 вересня 1997 року в навечір'я свята Святого Марка Крізієнс. Дім є зареєстрований в державі, як павільйон Дітей святого Марка з Крижевців, що дав добрий побут для 20-ти дітей (дівчат і хлопців) віком від 7 до 21 року, що залишилися без відповідної батьківської опіки. В такім маленькім домі Сестри Сестри забезпечують дітям можливість жити в родинній атмосфері, повній довір'я і поваги розуміння і любові. Сестри займаються зростом освіти дітей і молоді, як катож матеріальними, культурними і духовними їхніми потребами. Діти і молодь можуть задіяти свої здібності і творчо виявити в різних справах, В різдвяному часі діти ставлять вертеп, на який запрошують цілу громаду. Сестри багато спричиняються до релігійного, культурного та суспільного виховання дітей. На закінчення шкільного року діти готують спеціальну програму на честь своїх добродіїв. Їм організовують екскурсії, суспільні зустрічі і також вакації на березі моря.

Дім для старших і немічних жінок

В 1969 році Сестри в старішій частині монастиря започаткували притулок для старших і немічних жінок, а самі перебралися в новішу частину, а давню пристосували до потреб жінок. Дім є зареєстрований державою і налічує 17 старших і немічних осіб. Сестри опікуються здоров'ям цих жінок, як також їхніми матеріальними, культурними та духовними потребами. Старші жінки щодня беруть участь в Літургії в домашній каплиці, разом зі Сетрою, яка провадить молитву на вервиці і співає духовні пісні. Коли є гарна погода старші жінки залишаються на подвір'ї, або ходять, насолоджуючись зеленню і квітами в оточенні дітей, які бавляться там.

Катедра і Єпископська Резиденція в Крижевцях

З 1979 року сестрам доручено опіку над катедрою і єпископською резиденцією, яка є історичною пам’ятникою Східної Католицької Церкви в Хорватії. Щоб зберегти цю історичну культурну пам'ятку і перлину міста Крижевець від занепаду Сестри з великою терпеливістю і посвятою стараються про відновлення Катедри і Резиденції. Їхню початкову працю по відновленню пізніше було продовжено міським урядом Крижевець у співпраці з Міністерством Культури Хорвацької Республіки і Владикою. На сьогодні Катедра і Резиденція є зареєстровані в список Східної Культури в Республіці Хорватія і через їх красу вони є відвідувані групами туристів, паломників, студентів і старших людей. Сестри проводять екскурсії в катедрі, пояснюють Східну християнську духовність та іконографію, розповідають відвідувачам про Греко-Католицьку Церкву в Хорватії, як також про красу і традиції східної літургії. Сестри мають нагоду проголошувати Євангеліє та інші екуменічні справи між Католиками Східного і Західного обрядів.

Бібліотека в Єпископська Резиденції в Крижевцях
В бібліотеці в Крижевецької Єпархії зберігаються цінні і стародавні книжки. Фонд бібіліотеки сягає до 10 тисяч 667 примірників. Найцінніший фонд зберіг рукопис Scriptum Pontificale з 1433 року ( це також найдавніша книга бібліотеки), три стародруки ( книжки друковані в XV столітті) і 100 книжок з XVІ століття. Сестри Василіянки зробили великий вклад в збереження, реставрацію і захист книг цієї бібліотеки. Вони зверталися до людей культури та співпрацювали з міським урядом Крижевець та Міністерством Культури Хорвацької Республіки і ініціювали реставрацію бібліотечних кімнат та збереження бібліточеного інвентаря через проекти відновлення і збереження найцінніших фондів. Рекламування Бібліотеки через створення виставок книжок і друкування каталогу. Сестри отримують запити від зацікавлених груп і провадять їм в бібліотеці екскурсію, розповідаючи про цінність фонду, про різноманітність. Через яку відображено науковий рівень, що вказує на значні інтелектуальні і культурні знання Владик, священників та студентів Крижевецької єпархії. Республіки. Сестри з гордістю показують твори Святого Василія Великого, що збереглися в бібліотеці. Всіх 14 Divi Basilii Magni Omnia quae in hunc diem latino sermone, друкованих в Парижі в 1556 році. Opera Omnia (Том 1 і 2) друковані в Парижі 1721 і 1722 роках, Opera Omnia printed в Парижі 1730, Ascetica in quatuor partes distributa друкована в Римі 1748 (6 томів) і Tvorenija друковане в Москві в1846 і в 1849 (4 частини).
Сестри дальше продовжують свою працю над збереженням та інвентаризацією книг через програму реставрації і консервації найцінніших книг.

Сошіце – Монастир св. Родини

В Сошіцах Сестри постійно охороняють Етнографічний Музей в якому є виставлена основна народна творчість Католиків Східної Церкви: знаряддя, меблі, кухонне приладдя та інше. Зумберак є екологічно чиста зона, де прибуває все більше і більше відвідувачів: екскурісії в гори, туристи, паломники і постійні проїзджі, які гостюють в монастирі Сестер та пізнають Василіянську гостинність. Сестри також проводять катехизу дітей і приготовляють їх до прийняття Святих Таїн.

Заґреб

В Загребі Сестри живуть в монастирі по вулиці Юрієвській, де вони винаймають житло студенток. В Греко – Католицькій Семінарії Сестри працюють на кухні і стараються допомагати семінаристам на їхньому шляху до священства. Сестри також помагають при парафії св. Кирила і св. Методія, вчать дітей катехизму.

Časne Sestre Bazilijanke
Račkoga, 36/38
48260 Križevci

Tel.: (385) 48 712 171
Fax: (385) 48 271 526
Em: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

This website uses cookies to improve your experience.

By closing this banner, scrolling through this page or by clicking on any element You consent to the use of cookies.

We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish.