4 грудня 2015 р., Єпископ-помічник Київський, Владика Йосиф (Мілян) в Житомирі освятив монастир сестер Чину святого Василія Великого, які цього дня, вперше святкували храмовий празник та відзначали ювілей – 10-ти річчя свого перебування в Житомирі.

 Архиєрея зустріли священики, сестри-василіянки та місцеві віряни УГКЦ, які за українським звичаєм вітали Його хлібом і сіллю. Опісля Владика очолив Божественну Літургію. Співслужили в Літургії протоієрей Віталій Сидорук, декан Житомирський та ієрей Остап Дудак, сотрудник храму Святого Василія Великого УГКЦ у Житомирі.
Проповідуючи Євангеліє Єпископ зауважив: «Ще 50 років тому, люди були набагато більше відкриті одні на одних. Вони ходили частіше до себе в гості, відвідували доми своїх друзів та сусідів… Сьогоднішнім суспільством відрізняємося від наших попередників. Маючи у своєму домі телевізор, інтернет, телефон – закриваємося в середині…. Коли нам хтось постукає в двері, то це нам чинить якийсь дискомфорт». – Ведучи далі проповідник навів цитату: «Якась жінка на ім’я Марія прийняла Його у свій дім». За словами Архєрея – прийняти до свого дому – це взяти відповідальність за час коли з нами хтось буде перебувати, це означає відкрити не тільки двері, але й серце, гідно привітатися, зробити другій людині щось приємне та обгорнути ту людину теплотою своєї душі: «Ця відповідальність кличе нас до ще більших кроків, які вимагають від нас конкретних дій» – зазначив Він.
«Згадаймо момент, коли Марія відвідуючи Єлизавету, зустрілася з нею на порозі дому, вони привітали одна одну, тоді Єлизавета каже: «З радості здригнулося дитя в моїм лоні». Ми щодень з кимось вітаємося різними привітами, ці вітальні слова, є дуже важливим, адже свідчать про відкритість нашої душі, як власного дому. Як часто ми над цим задумуємося?» – запитав Єпископ.
«Ми дуже часто думаємо, що Бог живе тільки в сакральній споруді, яку називаємо церквою. В сьогоднішньому Слові Божому – в Апостолі, Господь скеровує нашу увагу на інший храм. Найважливішою святинею, яку сотворив Господь, є храм Святого Духа, який є в кожному з нас. Яким цінним є для Господа цей нерукотворний храм людської душі?! Ми не заглиблюємося над ти, ким ми є для Бога і не завжди усвідомлюємо, що найбільшим скарбом для Господа є людина. Та людина задля якої він народився, був розіп’ятий і воскрес. Найціннішим скарбом для людини має бути Бог!» – наголосив Архиєрей.
Проповідник також зауважив: «Господь вибрав Марію як храм, який Він створив і яка з Ним співпрацювала. Сьогодні святкуємо празник Введення в Божий храм, в Божу присутність, в історію спасення Тієї, яка скромно, але відважно відповіла Богові «Так». Мабуть коли батьки Йоаким і Анна привели Марію до Єрусалимського храму, ніхто в цьому не бачив нічого надзвичайного. Так само буває і з нами, але Господь до кожного з нас має свої плани».
Завершуючи Владика зауважив: «До цього храму будуть приходити вірні з різними молитвами і проханнями… Слухаймо тут також і Його голосу. Слухаймо так, як вміла це робити Богородиця. Слухаймо тут Його безголосого голосу – сумління нашого серця, а Він поведе нас своїм Словом, дорогами цього світу до життя вічного!».
По завершенні Літургії о. Віталій Сидорук подякував Єпскопу за молитву та Слово Боже, яке за словам протоієрея є дорогоцінним рецептом на щасливе життя в цьому та майбутньому світі.
Опісля Владика здійснив чин освячення води та монастиря, в якому проживають сестри ЧСВВ. Дякуючи Єпископу за це дійство, с. Маргарита (Гутник), ЧСВВ, настоятелька монастиря запевнила: «Ми дійсно будемо молитися так, як молилася Богородиця в очікуванні на прихід Месії та докладемо усіх зусиль, до поширення Царства Небесного в цьому світі. Двері нашого храму будуть завжди відкриті для всіх без вийнятку».

Джерело: ugcc.kiev.ua