На запрошення Генеральної Курії Сестер Василіянок 22 грудня 2017 р.Б. Апостольський Візитатор для українців в Італії Переосвященний Владика Діонісій (Ляхович) провів передріздвяну духовну віднову для сестер Генерального дому.

Преосвященний заохотив до роздумів над завданням людського життя, в якому кожен з нас є покликаний до сопричастя зі всім живим і одні з одними. Лише шляхом сопричастя можна відповісти на Боже покликання і зростати у Божій ласці. Використовуючи основні «снаги» Божі: розум і волю, людина зростає до повного сопричастя, або занапащає себе. Через окремих людей, які «подобалися Богові»: Ноя, Авраама, Мойсея, царів Давида і Соломона та через своїх пророків, Господь говорить до серця людини, щоб там укласти з нею «новий союз».
Бог шукає серця, яке дасть для Нього увесь свій простір і знаходить його в Назареті в діви Марії, яка радо відповідає Господу: «Ось я!..». І в цей момент Бог знаходить місце в світі, створюючи свій вічний союз з людиною і Христос стає знаком спасіння для нас і відновлює для людей втрачений рай. Божа любов є завжди відкрита: стукає, поки не знайде того, хто зробить для неї місце у собі. В такій відкритій людині Господь відновлює все створіння. Жінка через послух стала найважливішою зі всіх сотворінь, бо зробила місце в собі і привела у світ Бога. Людина отримує інший спосіб думання- сопричасний.
Коли ж людина закрита сама в собі, стає для себе пеклом і нищить у собі все сотворене. Той, хто не ділиться своїм – вбиває інших. Служіння і сопричастя- це основна програма усього сотвореного Богом, включаючи людину. З усього сотвореного лише людина цей стан сопричастя порушила і увійшла в смерть. Та Христос приходить у світ і приносить нам надію і рай стає попереду нас, а не позаду.
На прикладі життя Святого Отця нашого Василія Великого Владика Діонісій підкреслив красу монашого шляху – життя в спільноті під керівництвом випробуваного духовного провідника, де Слово Боже є найвищим правилом. Монаше життя зможе рости і процвітати тільки тоді, коли воно є поставлене на правдивій основі: служінні, дусі свободи та проводі Святого Духа. Велика проблема сьогоднішнього світу є в суб'єктивізмі, де «я» поставлене «наріжним каменем» всього, а Абсолютного «Духа» відкинуто. Тому сьогодні правда часто не має місця, і ми живемо в світі «пост-правди». Саме тому Преосвященний Діонісій заохочував жити за наукою Василія Ваеликого, бо на сьогодні це є дуже актуально і потрібно.