28 травня 2018 р.Б. на на 65 році життя і на 12 році свого монашого покликання упокоїлася в Бозі Сестра Іванна Ґаґіч, ЧСВВ з Віце – Провінції Святого Василія і св. Макрини в Крижевцях, Хорватія.
«Вічна їй пам'ять!»
Останнє прощання зі сестрою Іванною (Смільою) Ґаґич, ЧСВВ
(5.3.1954 - † 28.5.2018)
Наша люблена сестра Іванна-Сміля, яка так раптово і несподівано нас покинула, залишиться назавжди в наших серцях як великий Божий дар для нашого монастиря св. Василія Великого.
Сестра Іванна-Сміля народилася в побожній католицькій сім'ї в Загребі, як шоста і наймолодша дитина Квітки (Cvijeta) й Івана. Важливо підкреслити, зокрема сьогодні в часи великої демографічної кризи в Хорватії, наскільки її батьки були відважними Божими співпрацівниками. Насправді, всі їхні діти народилися відразу після Другої світової війни в часи найжорстокішого комуністичного режиму: чотири старші сестри: Марія, Анна, Йосипа, Весна-Тереза, брат Йосип і насамкінець Сміля-Іванна, народжена 1954-го року.
Наша с. Іванна від свого найранішого дитинства носила у своєму серці живу віру, яку перейняла від своїх побожних батьків - практикуючих віруючих.
Вони не боялися публічно свідчити свою віру регулярним відвідуванням парафіяльного храму св. Йосипа в Трешнєвці в Загребі. Мама Квітка навіть водила своїх дітей на ранішні літургії під час передріздвяного посту (в Адвенті).
Покликання до монашества в серці Смілі не прийшло відразу, але тихо дозрівало впродовж років. Після закінчення школи вона працювала в Загребі як економіст, але одночасно і передусім вона була художницею. Займалася графікою, виготовляла театральні ляльки, а найуспішнішою проявилася яка поетеса. Зрештою вона написала чудові вірші, які були відзначені нагородою на світовому конкурсі японської лірики хайку в Японії 1994 року (нагорода від спонсорів).
Вона зайняла перше місце і на хорватському конкурсі хайку 1996 року, а як визнаній хайку поетесі 1997-го року було опубліковано і її збірку поезій «Розквітле небо» (Procvjetalo Nebo / Blooming Sky).
Незважаючи, однак, на свій талант й успіх, який пропонував їй світ, наша сестра Іванна в одній миті свого життя почула Христове покликання, яке було сильніше за все, і мирська Сміля назавжди залишила все і пішла в наш монасти р. Тут вона знайшла своє нове життя, віддала його Христові і служила йому вірно, у скромності, з великою любов'ю і численними відреченнями до останнього дня свого життя .
Вона згоряла як свічечка, віддаючись іншим і забуваючи про себе.
Тепер, після її смерті, ми знайшли її духовний заповіт, який глибоко нас вразив, тому що відкрив нам наскільки серйозно і віддано наша Іванна жила своє монаше покликання. Вона написала:
«Моє життя об'являє вістку: Моя радість - в зайнятості,
Мій успіх - в служінні,
Моя терпеливість - в надії, Моя сила - у витривалості!»
Дякуємо тобі, наша люблена сестро Іванно, за те, що ти в так мало слів дала цінний дороговказ до неба. Дякуємо тобі за твою любов. Ти залишаєшся в наших серцях до нашої повторної зустрічі у вічності, в радісній єдності з Христом. Амінь.
с. Февронія Раплєнович, ЧСВВ,
Віце-Провінційна Настоятелька
Віце-Провінції св. Василія і св. Макрини в Крижевцях, Хорватія