10 листопада о 23.25, спочила у мирі на 88 році життя та на 56 році монашого служіння Господеві с. Стефанія Марія Мандрик, ЧСВВ з Провінції Пресвятої Тройці, Україна. Сестра проживала у Провінційному домі у Львові.
Похорон відбувся 12 листопада об 11 годині. Сестру Стефанію поховано на цвинтарі в селі Зимна Вода біля Львова. Щиро прошу про молитву за упокій на лоні Божої любові світлої пам'яті с. Стефанії Мандрик, ЧСВВ.
«Вічна їй пам'ять!»
Сестра Стефанія Марія Мандрик, ЧСВВ народилася 01 липня 1930 року в с. Сколошів Ярославського повіту Львівського воєводства (тепер територія Польщі) у хліборобській родині. Батьки – Іван та Катерина виховували своїх 8 дітей в любові до Бога, подаючи їм добрий приклад життя, адже батько був паламарем, а мати була дуже побожною та практикуючою.
Коли Марії виповнилося 10 років, вона прийняла Перше Святе Причастя. І цей день, як згодом згадувала сама с. Стефанія, залишився в її пам’яті на ціле життя. Бувши малою дівчинкою, вона робила престолик, який в особливий спосіб прикрашала в травні в честь Пресвятої Богородиці, а в червні – в честь Найсвятішого Сесрця Христового. Була членом Апостольства молитви і часто молилася. Після закінчення 7 класу поступила до гімназії крою та шиття в Перемишлі, але провчилася тільки 3 місяці, бо не було чим оплачувати за квартиру.
В 1944 році родину Мандрик переселили з Польщі в с. Нирків Заліщицького району Тернопільської області. З 1948 року Марія з батьками працювала в колгоспі. Також при парафії прала церковні речі. Після розмови з о. Арсенієм Патрикою, ЧСВВ в 1954 році вона зрозуміла, що Господь кличе її до монашого стану. З того дня ціла родина щодня ходила на Божественну Літургію, а сама Марія часто сповідалася і щодня причащалася. Також пекла просфору. В 1960 році під час Сповіді склала Господеві Обіт чистоти на 3 роки і щороку на свято Святого Василія Великого його відновляла, а опісля склала його до смерті.
01.11. 1963 року м. Ірина Янович прийняла Марію Мандрик до спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого у Львові. Магістрою під час Постулянтури та Новіціяту була м. Емелія Волошин, яка проживала в м. Борщів Тернопільської області. В день Облечин 15.07 1966 року Марія прийняла монаше ім` я с. Стефанія. 22.12.1968 року с. Стефанія склала Господеві свої Перші Обіти у присутності м. Ірини Янович, а 12.07.1974 року – Вічні Обіти на руки м. Марти Юрчук.
У роки підпілля УГКЦ с. Стефанія працювала прибиральницею, опалювачем газу та двірником в культосвітньому училищі, яке зробили у монастирі на вул. Длугоша, 17 (тепер вул. Кирила і Методія, 17). У монашій спільноті доглядала за хворими Сестрами та випікала просфору.
Коли Церква почала виходити з підпілля, с. Стефанія разом з іншими Сестрами, священиками та вірними УГКЦ поїхала в Москву і там голодувала, щоб виєднати свободу УГКЦ. Також вона брала участь у процесі повернення храмів Львова УГКЦ.
У монастирі с. Стефанія виконувала різні служіння. Але крім молитви її основним обов'язком було випікання просфори. Вона багато років її випікала для ц. Св. Ап. Андрія в м. Львові та для інших парафій. І це робила сумлінно поки мала силу. Також с. Стефанія була людиною молитви. З її рук не сходила вервиця, а з уст - молитва.
По вічну нагороду до Господа с. Стефанія Марія Мандрик відійшла 10.11.2018р.Б. Похоронена біля наших Сестер на кладовищі в с. Зимна Вода.