Некролог
/images/banners/Sliders/Confirm_uk.jpg

У відповідь на любов до Богородиці с. Тереня відійшла до Господа по вічну нагороду у першу суботу місяця –          04.04.2020 р.Б. після прийняття Святих Тайн.

Сестра Тереня Марія Гутник народилася 07.03.1953 р.Б. в с. Дністрик Дубовий Турківського р-ну Львівської обл.  в глибоко побожній родині Василя та Єви, які привели на світ п’ятеро дітей, троє з яких вступили до монастиря Сестер Василіянок. Добрий приклад життя батьків в особливий спосіб формував дитячі серця.

Вступити до підпільного монастиря Марії запропонувала бабуся Марія, яка сама колись хотіла бути монахинею. Отож бабуся познайомила Марію із Сестрами, зокрема зі      с. Дем’яною Тершаковець, яка до підпілля проживала у Підмихайлівському монастирі, а в роки підпілля оселилася в Самборі та підпільно вела душі до Господа через молитву, катехизацію та підготовку до прийняття Святих Тайн. Марія часто приїжджала до с. Дем’яни та залишалася в неї по кілька днів. Сестра допомагала Марії пізнавати Бога через спільну молитву та катехизу. Також с. Дем’яна познайомила Марію з м. Іриною Янович, яка на той час була головною Настоятелькою. Мати Ірина дуже багато розповідала про монаше життя, а також власним прикладом показувала його красу. Тож 01.11.1970 року Марія, вирішивши відповісти на Боже запрошення, вступила до монастиря. Під час Облечин, які відбулися 14.01.1972 р.Б. Марія прийняла монаше ім’я – с. Тереня. Директоркою під час Постулянтури та Новіціяту була м. Ірина Янович. Перші Обіти с. Тереня склала Господеві у день пам’яті Преподобної Мати Макрини 01.08.1973 р.Б., а Вічні Обіти – 01.08.1978 р.Б. на руки м. Ірини Янович. 

В час підпілля с. Тереня працювала в лікарні, в будинку дитини та в дитячій туберкульозній лікарні, де доглядала хворих з великою любов’ю, жертовністю та відданістю. Разом із іншими Сестрами організовувала місця, де священники приїжджали та відправляли Божественну Літургію, готувала душі до прийняття Святих Тайн.

У 1989 р. з великою відвагою с. Тереня разом із Владикою Софроном Дмитерком, Владикою Филимоном Курчабою, Владикою Павлом Василиком та багатьма іншими священниками та вірними УГКЦ поїхала в Москву на Арбат, щоб вимагати від радянської влади легалізації УГКЦ.

Також свого часу с. Тереня мала нагоду зустрітися з матір’ю Терезою з Калькутти. Мати Тереза запрошувала с. Тереню вступити до її Згромадження. Але Сестра відповіла, що вона вже є в монастирі. Їй дуже подобалося служіння матері Терези, тож крізь своє життя с. Тереня, як свідчать Сестри, які жили з нею у спільнотах, мала особливу любов до бідних та потребуючих. Дбала не тільки про те, щоб дати їм щось з‘їсти, але також як наситити їхні душі.

З 1992 до 2003 року жила в монастирі у Войнилові, катехизувала в місцевій школі. Також працювала в бібліотеці при монастирі: інвентаризувала книги, закуповувала нові видання.

При монастирі допомагала Сестрам катехизувати дітей – підготовляла їх до Першої сповіді та Урочистого Святого Причастя.

У місцевому училищі після уроків готувала студентів до сповіді, проводила духовні бесіди, молилася з молоддю.

На парафії, а також і при монастирі провадила для людей вервицю, вчила молитися на ній і особливо поширювала набожність до Пресвятої Богородиці.

1996-1999 рр. – навчалася в Івано-Франківському Теологічно-Катехитичному Духовному інституті, що діяв при монастирі сестер Василіянок в Івано-Франківську.

З 2003 р. і аж до смерті проживала в спільноті сестер в Івано-Франківську.

Особливою місією Сестри було заохочення людей до практикування перших субот місяця, до молитви на Вервиці та запис до “Живої Вервиці”. Не шкодувала ні для кого часу, щоб розповідати про чуда, які робить молитва на Вервиці. Своїми руками виготовляла Вервиці та навчила багатьох волонтерів їх робити для воїнів АТО. с. Тереня дуже любила молитву, була жертвенною, працьовитою, терплячою, жила скромно, не шукала вигод, не багато думала про себе, а завжди старалася допомогти іншим. Будучи вже в лікарні, побігла тайкома від лікарів, щоб купити ліки жінкам, які були з нею в палаті, бо нікому було їх купити. Мала глибоку любов та набожність до Пресвятої Богородиці. У відповідь на цю любов с. Тереня відійшла до Господа по вічну нагороду у першу суботу місяця – 04.04.2020 р.Б. після прийняття Святих Тайн.

Похоронена с. Тереня біля наших Сестер на монашому цвинтарі в Погоня Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл.

Вічна їй пам’ять!

 Зі спогадів    с. Йосифи Кіяк, ЧСВВ

                       с. Тереси Станько, ЧСВВ

                       с. Петрунелі Вачевської, ЧСВВ

                       с. Надії Витвицької, ЧСВВ

                       с. Макрини Шевчук, ЧСВВ

This website uses cookies to improve your experience.

By closing this banner, scrolling through this page or by clicking on any element You consent to the use of cookies.

We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish.