10 червня 2019 р.Б. був особливий день для цілої спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого, бо цього дня з ласки Божої відзначила 100-ній ювілей від Дня народження с. Ольга (Марія) Ладжун – найстаршої Сестри нашого Чину. Сестри з різних куточків нашої Провінції з'їхалися в м. Хуст, щоб молитвою подякувати Господеві за дар життя і покликання с. Ольги, а с. Ольгу привітати з її ювілеєм та подякувати їй за вірне та жертвенне служіння Господеві та Його людові на 84 році монашого покликання.

Сестра Ольга (Марія) народилася 10 червня 1919 р. у селянській родині в с. Руські Комарівці Ужгородського району Закарпатської області. Батько Марії загинув під час Першої Світової війни, тож мати залишилася сама виховувати двох маленьких доньок: Марію та Єлизавету. У 1924 році вона була змушена віддати п’ятирічну Марійку до сиротинця в м. Ужгороді, який провадили Сестри Чину Святого Василія Великого. Уже з дитинства Марія приглядалася до монашого способу життя.
У 1936 році Марія вступила на Новіціят до спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого у м. Ужгороді. І цього ж року отримала Облечини та нове монаше ім’я Сестра Ольга. У 1938 р. склала Господеві Тимчасові Обіти і вступила на навчання в Учительську семінарію у м. Ужгороді, де отримала диплом вчителя початкових класів та стала вчителькою у м. Великому Бичкові.
Настоятелі, бачачи здібність до навчання с. Ольги, у 1941 році призначили її на навчання до Угорщини, де Сестра вступила в Сигетський університет на біологічний факультет.
Під звуки гармат 28 серпня 1944 року в Ужгородському монастирі сс. Василіянок с. Ольга склала Господеві свої Довічні Обіти.
З 1945 р. після закриття монастиря в Ужгороді с. Ольга, як і багато Сестер-монахинь, були змушені шукати працю та житло, адже їх діяльність як монахинь у радянській державі була заборонена.
З 1946 по 1949 рік с. Ольга працювала бухгалтером у різних установах. З 1950 року працювала вчителькою біології у початковій школі в с. Середнє Ужгородського р-ну майже 20 років.
Нелегко було жити монашим життям у період переслідування, адже вівся постійний нагляд з боку енкаведистів. Однак, з Божою поміччю с. Ольга залишилася вірною даній нею обітниці Богові бути Його обручницею і своєю молитвою огортала всіх, хто потребував Божої помочі та милосердя, що і далі ревно сповняє.
Дякуємо Тобі, Господи, за дар життя, покликання та ревне служіння с. Ольги Ладжун. Хай в усьому Тобі буде слава!