Столітній ювілей сестер василіянок у Хорватії

18 липня 2020 року в Осієку (Хорватія) урочисто відзначили 100-ліття Провінції святого архангела Михаїла Сестри Чину святого Василія Великого. Божественну Літургію очолив апостольський адміністратор Крижевецької єпархії монс. Мілан Стіпіч у співслужінні архиєпископа Джаковацько-осієцької митрополії Джюро Храніча, римо-католицьких та греко-католицьких священників, монашества, вірних Осієка та околиць, представників місцевої української громади. На святкування завітав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватія п. Василь Кирилич.

У проповіді архиєпископ Храніч подякував сестрам за євангелізаційну присутність, освітньо-виховну та пасторально-катехитичну діяльність на теренах Хорватії, Боснії і Герцеговини, Сербії, а також за свідчення богопосвяченого життя через повну відданість Христові і Його Церкві. «Сьогодні ми тут, щоби від Сестер Василіянок, з історії їхнього Чину і Провінції вчитися, що Бога не треба боятися, що монаші обіти не обмежують людину, бо Господь підіймає нас, розширює горизонти, щоб ми бачили далеко і широко», - зазначив проповідник.

Сестри Чину святого Василія Великого розпочинають відлік своєї історії у Хорватії 1915 року, коли дев’ятеро сестер та дев’ять сиріт, якими вони опікувались, гнані вихором Першої світової війни, прибули зі Словітського монастиря в Галичині до резиденції єпископа Діонісія Няраді у Крижевцях (Хорватія). 1920 року сестри Анна Теодорович, Марія Должицька, Йоанна Бучко, Юліта Бойчук заснували монастир у Шіді (сьогодні Сербія), який був матірним домом спільноти до 1945 року, коли осідок ігумені був перенесений до Осієка (Хорватія). 1951 року, внаслідок централізації Чину Осієк став осередком так званої Європейської Провінції, що згодом отримала назву Провінція святого архангела Михаїла. Цікаво, що сестри, які стояли біля витоків цієї спільноти, згодом стали засновницями василіянських монастирів на інших континентах: м. Марія Должицька та м. Анна Сівч у США та м. Софронія Ерделі в Аргентині. Сьогодні Провінція об’єднує монастирі в Хорватії (Осієк, Загреб, Вуковар, Славонський Брод), Боснії і Герцеговині (Прнявор), Україні (Київ).

Довгі роки сестри василіянки Провінції святого архангела Михаїла здійснювали служіння у Генеральній курії, м. Василія Сівч ЧСВВ була однією з дорадниць першої Генеральної Управи, також служіння дорадниць виконували с. Євстахія Торконяк та с. Еммануїла Вішка. Протягом довгих років сестри з Осієка віддано і жертовно вели домашнє господарство Курії, працювали при студитському монастирі, так званому Студіоні, монастирі отців василіян у Римі, домі УКУ, Папському українському інституті Покрови Матері Божої. Окрім того, сестри Провінції опікувались Патріархом Йосифом Сліпим у Римі після його звільнення 1963 року з довголітнього заслання.

Хоча сестри в Хорватії десятиліттями були відірвані від своєї історичної Батьківщини, в їхніх серцях ніколи не гасла молитва за Україну. Наприкінці 1980-х років сестри відвідують Україну, налагоджують контакти з підпільною Церквою, на численні прохання надсилають духовну літературу.1993 року було відкрито місійну станицю у м. Києві, першими місіонерками стали с. Ярослава Гралюк та с. Зиновія Сапун. Праця сестер у Києві та околицях була багатою і різноманітною. Зокрема, в перші роки перебування в Києві сестри провадили катехизацію в київських середніх школах, вели пасторальну діяльність на парохіях: св. Миколи Доброго (м. Київ), св. Миколая Чудотворця (Київ), св. Андрія Первозваного (м. Вишгород), св. Апостолів Петра і Павла (с. Гурівщина), Різдва Пречистої Діви Марії (м. Ірпінь), Трьох Святителів (м.Бровари) тощо. Сьогодні сестри Провінції святого архангела Михаїла у Києві служать при парафії св. Миколи Доброго та в Патріаршому паломницькому центрі.

Духовний центр у Прняворі (Боснія і Герцеговина), у якому також проживають сестри василіянки, став осередком щорічних Українських літніх шкіл ім. Андрея Шептицького, Вечорів коляди, зустрічей української молоді.

У своєму привітанні сестрам Архимандриня мати Марчела Рункан наголосила: «Дорогі сестри, ваша присутність у Чині стала для всіх нас благословенням. Вже ціле століття Ваша спільнота свідчить єдність у різноманітності, що є Божим задумом для усього сотворіння. Адже ваше життя греко-католицьких сестер василіянок українок і русинок у Хорватії, спроба берегти ваші корені, традиції, зберігання ідентичності тих, до кого ви були послані з одного боку, а також праця над діалогом, сопричастям, спільним служінням з тими, хто є переважною більшістю навколо вас, ось уже ціле століття дає вам можливість свідчити життя єдності у різноманітності.»

Сестри Провінції святого архангела Михаїла (Осієк) на чолі з Протоігуменею с. Дарією Фіна висловлюють щиру подяку Генеральній Управі та усім сестрам Чину за привітання та духовну підтримку. В умовах обмежень через пандемію коронавірусу ми відчували тепло і наснагу Ваших листів, що линули до нас з усіх куточків світу: зі США, Румунії, Італії, України... Ваша духовна присутність вчинила це свято дорогоцінним свідченням нашого сестринства в Чині.

Блаженний той, хто вчувши голос Бога,

На клич Його не забарився йти,

Хто сил черпає з Джерела живого

Натхнення, мудрості і доброти.

Господь зібрав усіх нас у спільноту,

Торкнувся серця покликом святим,

Щоби і на Тавор, і на Голготу

Щодня ми піднімалися за ним.

Крізь вихори історії вела нас

Його чутлива батьківська любов.

З Словіти в Крижевці, із Шіду в Осієк –

Це географія служіння й молитов.